Це вид медицини, основою якої є мануальна терапія, і за допомогою якої ми досягаємо правильної біомеханіки у всьому тілі. Остеопат знає, тіло має всі інструменти, необхідні для повного відновлення (науково ця система називається гомеостаз). Кожна клітина нашого тіла має таку здатність.

Це терапевт, який бачить тіло як єдине ціле, і розуміє, що для того, щоб вилікувати одну частину, потрібно вилікувати весь організм. Остеопат повинен вивчити чотири гілки остеопатичної медицини: структурну остеопатію, периферичні зчленування, краніосакральну остеопатію та вісцеральну остеопатію. Він повинен мати знання глибокої анатомії і розуміти фізіологію тіла, а також мати індивідуальний план лікування кожного пацієнта.

Важливо знати, що остеопатія лікує всіх хворих, але не всі хвороби. Кожен може отримати для себе користь з сеансів, в тому числі і ті, хто розуміє, що набагато легше запобігти хворобі, ніж її лікувати. І ті, хто намагаються знайти першопричину своїх хвороб. Ми всі повинні розуміти, що ми - це найважливіше, що у нас є, і тому ми повинні завжди берегти себе і стежити за подаючи правильний приклад своїм дітям і близьким людям. Моє тіло — це храм моєї душі, і він повинен доглядати і всіляко оберігати.

Форма дії дуже проста. Остеопат шукає дисфункції та порушення роботи хребців, м'язів, внутрішніх органів, тощо, які викликають, локальні дисфункції, а також дисфункції на відстані. Остеопатія намагається прибрати все
неприємні симптоми, які накопичувалися у пацієнта протягом багатьох років.

Це залежить від пацієнта, віку, тяжкості дисфункції. Неможливо заздалегідь сказати скільки сеансів знадобиться. Але я знаю, що знадобиться хоча б три сеанси, щоб побачити, як тіло пацієнта сприймає лікування. Якщо настає поліпшення, значить тіло пацієнта добре сприймає ці зміни, що змінюють його фізіологію найкращий бік.

Зазвичай він триває 30 хвилин. Раніше сеанс тривав довше, але з практикою я навчився все швидше знаходити первинну причину, і тому тепер на сеанси потрібно менше часу. Більше часу не завжди означає більше якості, навпаки, що довше ми маніпулюємо, тим гірше. Потрібно лікувати тільки ті зони, які є першопричиною того, що відбувається, і ці зони не завжди збігаються з тими місцями, які у людини болять. Про це чудово знають ті пацієнти, яких я веду багато років.

Це теж залежить від пацієнта, у більшості сеанс не викликає жодних побічних явищ, але є певна кількість людей, які перші два дня після сеансу можуть відчувати втому, слабкість, запаморочення, крепатуру, біль у всьому тілі тощо. Це зовсім не є поганою ознакою, навпаки, це означає, що у тілі почали відбуватися зміни. Такі побічні ефекти ми можемо спостерігати у кожних п'яти чоловік зі ста, і присутність або відсутність таких ефектів залежить від рівня життєвої енергії пацієнта. Але ви повинні розуміти, що сеанс НЕ МОЖЕ нашкодити, якщо його провів людина з великим досвідом та належною кваліфікацією.

Ми повинні розуміти, що дисфункція дитини — це не те саме, що дисфункція дорослої людини. Є різні види дисфункцій, що виникають у результаті емоційних, постуральних, травматичних причин через зайвий ваги і т.д ... Тому потрібно розуміти, що симптоми можуть повернутися, і щоб цього не трапилося, потрібно буде іноді приходити на підтримуючі сеанси.

Для того щоб прийняти рішення, потрібно добре усвідомити для себе все перераховані вище пункти і також важливо розуміти, що остеопатія - це не панацея. Я практикую 30 років, з яких 20 викладаю, проводячи семінари з усього
світу. І на сьогоднішній день мені хотілося б працювати з людьми, які розуміють, що я з ними роблю. Я завжди намагаюся бути чесним з іншими і сам із собою, я дуже люблю свою роботу, яка для мене є дуже серйозною та важливою. Я розумію, що пацієнти чекають негайних результатів, але хоч у деяких покращення наступають після першого сеансу, більшості знадобиться кілька сеансів, щоб побачити реальні зміни свого здоров'я.

Краніосакральна терапія передбачає використання кількох технік дії. Основна їх – анфолдинг (від англ. «розгортати»). Лікар знаходить надто «навантажені» (спазмовані) тканини та «розгортає» їх у вільному напрямку за допомогою впливу руками, розслаблюючи м'язи та тканини тіла пацієнта.

Краніальна методика показана при:

• головний біль;
• шум у вухах;
• захворювання органів слуху та зору;
• запальні захворювання нервової системи;
• проблеми з судинами;
• перенесений інсульт.
Так як методи КСТ не агресивні, їх сміливо можна застосовувати для лікування немовлят та дітей перших років життя.

Краніальна остеопатія практично не має протипоказань. Метод не використовується для лікування гострих невідкладних станів, раптового сильного головного болю, запаморочення і у людей, які не обстежили загальний стан організму.

Вісцеральна остеопатія – це один із методів остеопатичного лікування, який спрямований на роботу з внутрішніми органами.

Вісцеральна остеопатія ефективно застосовується для лікування та профілактики захворювань таких органів як:

• Кишечник
• Шлунок
• Легкі
• Бронхи
• Серце
• Підшлункова залоза
• Печінка
• Головний мозок
• Інші внутрішні органи

Принцип остеопатії заснований на уявленні організму людини як єдиної цілісної системи. Це дає можливість досвідченому лікареві-остеопату через безпосередні маніпуляції руками з тілом пацієнта домагатися загального поліпшення стану організму.

Для нормальної роботи всієї системи внутрішніх органів нашому організмі важливо, щоб внутрішні органи вільно рухалися всередині тіла в анатомічних межах. Це забезпечує їхнє нормальне кровопостачання, лімфоток і нервову регуляцію. Такий рух називається мобільністю і відбувається під час дихання за рахунок руху діафрагми (головного дихального м'яза нашого тіла).

Надмірна напруга діафрагми може призводити до певних порушень розташування внутрішніх органів. Це призводить до погіршення якості їхньої роботи. Оскільки іннервація внутрішніх органів, зв'язковий апарат та інші елементи безпосередньо пов'язують внутрішні органи з рештою організму, це може призводити до найвіддаленіших негативних наслідків для нашого організму: порушення постави, погіршення імунітету, головного болю та інших проблем.

Структурна остеопатія – робота зі скелетно-м'язовою системою. Зміщення та підвивихи хребців, деформація кісток та суглобів, напруга та фіксація м'язів, призводять до місцевих тканинних порушень у вигляді набряку та, як наслідок, виникнення больового синдрому від подразнення нервових закінчень.

Структуральна остепатична терапія ефективна при лікуванні остеохондрозу, (сколіозу, артрозу, артриту та порушень). Завдяки м'якості впливу структурна остеопатія може застосовуватися при радикуліті, цервікалгії, грижі міжхребцевих дисків та міжреберній невралгії (https://osteopatcenter.ru/lechenie-grizhi-mezhpozv... здоровья-копи/) запалення сідничного нерва.

Варто зазначити, що методи різних напрямків остеопатії не можуть використовуватися власними силами. Тобто при лікуванні головного болю вам буде недостатньо лише однієї краніосакральної остеопатичної терапії. Лікування та профілактика повинні бути цілісними та охоплювати всі органи та системи людського тіла, не порушуючи принципу цілісності. При призначенні лікування лікар-остеопат спочатку проводить повну діагностику, а потім призначає комплексну терапію всього організму.

• Тромбози
• Пухлини та злоякісні новоутворення будь-якої локалізації.
• Тяжкі інфекції
• Гострі психічні розлади
• Туберкульоз в активній формі
• Гострі порушення мозкового кровообігу (інсульт)
• Синдром стискання спинного мозку.
• Захворювання головного та спинного мозку
• Бактеріальні інфекції у гострій фазі
• Виражений остеопороз
• Оклюзія та тромбоз хребетної артерії
• Гострі церебральні дисцикуляторні порушення
• Кровотечі та системні захворювання крові
• Остеомієліт
• Гострі та підгострі запальні захворювання спинного та головного мозку, а також його оболонок (мієліт, менінгіт)
• Гострі травми черепа, хребта, кісток
• Кісти хребта

Біль у спині, токсикоз, задишка, печія, набряки, гіпертонус матки – далеко не повний перелік проблем, з якими може зіткнутися жінка під час вагітності. Виношування плоду створює подвоєне навантаження на організм – страждає хребет, зміщуються та здавлюються органи, змінюється центр тяжкості, погіршується кровообіг у черевній порожнині та органах малого тазу, знижується імунітет.

Остеопатичне лікування дозволяє:

• покращити поставу
• нормалізувати кровообіг, у тому числі у плаценті, знижуючи ризик викидня
• усунути застійні явища у тканинах
• відновити роботу ендокринних залоз
• виправити становище плода в матці у разі неправильного передлежання
• нормалізувати тонус матки
• зняти напругу та затискачі в м'язах
• рівномірно розподілити навантаження на хребет
• підготувати кістки тазу та м'язи тазового дна до майбутніх пологів

Крім того, остеопатія благотворно впливає на нервову систему, покращує емоційне тло, знімає страхи та затискачі. Сеанси у лікаря-остеопату допоможуть не лише вчасно усунути проблеми зі здоров'ям, що виникають, а й повноцінно підготуватися до пологів, зміцнити м'язи, що беруть участь у родовій діяльності.

З точки зору остеопатії, причина аутизму полягає в компресії між потиличною та клиноподібною кістками у місці їх зчленування та обмеження рухливості кісток черепа у фазі видиху. Завдяки остеопатичному лікуванню можна виявити та усунути компресію у сфенобазилярному синхондрозі та відновити ритм «дихання життя» в організмі дитини.
Навіщо остеопат новонародженому?

Зараз з'являється все більше батьків, які замислюються про здоров'я та профілактику можливих захворювань своєї дитини з моменту народження. Вони розуміють, що пологи – це фізичний та емоційний стрес не лише для матері, а й для малюка.

У процесі пологів:

• Складні пологи (при невідповідності розмірів тазу матері та голівки плода, багатоплідної вагітності, аномалії становища та передлежання малюка, гіпоксії плода, обвитні плода пуповиною та ін.);
• Передчасні, стрімкі, затяжні пологи, кесарів розтин, дискоординація родової діяльності.

Деформації та травми, отримані внутрішньоутробно або під час пологів, призводять до патологій і відставань у розвитку малюка. Ці порушення самостійно не відбуваються. Згодом організм дитини лише частково компенсує родові травми, а дисфункції, що залишилися, призводять до розвитку захворювань.

Остеопатичне лікування усуне першопричину – деформацію кісткової системи, спазм та напругу м'язів, порушення системи кровообігу, порушення функцій нервової системи та попередить розвиток проблем, отриманих під час пологів.

Саме своєчасне відновлення м'язової, скелетної, зв'язкової структури малюка остеопатом – у перші 24 години його життя. Таку корекцію можна назвати миттєвим відновленням, при такому втручанні сенсомоторного ланцюжка дитини ще не запущено.

Також досить легко піддаються виправленню цих структур протягом перших 28 днів життя малюка. У цей період сенсомоторні ланцюжки легко переналаштовуються.

Остеопат розглядає проблему мовного розвитку у складі єдиного організму дитини. Дані остеопатичного тестування дозволяють припустити наявність функціональних змін, точніше виявити страждання тих чи інших структур.

З точки зору остеопату причинами дислалії та інших порушень можуть бути внутрішньоутробна поразка центральної нервової системи (ЦНС), родова травма, дитячі хвороби, що важко протікають, особливо в перші три роки життя, черепно-мозкові травми або просто залишені без уваги часті падіння, ранній переведення дитини на штучне вигодовування, щеплення.

Перелічені події, так чи інакше, призводять до виникнення напруги в м'язах і зв'язках, що підтримують функцію мовного апарату, порушення мозкового кровообігу, погіршення живлення ділянок мозку, відповідальних за розвиток мови. Внаслідок цього порушується мовна функція.

Остеопатичне лікування тут полягає у відновленні нормального кровопостачання, усуненні напружень у м'язах та зв'язках. З одного боку, лікування є локальним, основна дія ведеться на проблемну зону (кістки черепа, м'язи шиї, дна ротової порожнини, язика, шийний відділ хребта та ін.).

З іншого боку, остеопатичний підхід має на увазі глобальність, тобто лікування конкретної проблеми у складі цілісного організму, гармонізація взаємовідносин проблемної області та всього тіла в цілому (у світлі глибоких знань механічних та рефлекторних зв'язків тканин та органів).

Тому бажано включення остеопату в роботу з дитиною поряд з неврологом, логопедом, педіатром. Остеопатична корекція дозволяє швидше усунути функціональні прояви порушень мови, а також, найчастіше, суттєво зменшити прояви органічного страждання мозку у дітей.

Лікар-остеопат усуває такі проблеми:

• порушення лімфо- та кровообігу - застій, набряк, лімфостаз;
• м'язовий спазм та напруга;
• порушення обміну речовин, у тому числі гормонів;
• функціональні відхилення;
• усунення органів, кісткових структур;
• зміни у хребетному стовпі, нервовій системі.

Всі ці порушення є підґрунтям більшості поширених у світі захворювань. Ліквідуючи зазначені відхилення, остеопат успішно лікує такі патології:

• хвороби органів дихання – часті бронхіти, ГРЗ, бронхіальну астму;
• хвороби опорно-рухового апарату – артрити, артрози, сколіози, остеохондроз;
• неврологічні проблеми: невралгії, радикулопатії, головний біль;
• лор-хвороби: хронічні синусити, отити;
• захворювання внутрішніх органів: холецистит, панкреатит, захворювання шлунково-кишкового тракту;
• для жінок: лікування альгодисменореї, безплідності, порушень циклу;
• для чоловіків: простатити, імпотенція, аденома простати.

Крім того, у веденні остеопату знаходяться пологові травми, інші дитячі патології, біль у спині при вагітності, відновлення після пологів, післяопераційні спайки, контрактури, посттравматичні ситуації, реабілітація після ДТП.

Маленьких пацієнтів лікувати звичайними методами набагато важче, ніж дорослих - багато препаратів їм протипоказані, будь-яке втручання в організм має бути максимально м'яким та безпечним. Тому остеопатія, що славиться своїми мануальними практиками, особливо показана у разі дітей - маніпуляції лікаря відрізняються обережністю та відомою легкістю.

1 Гіперактивність та всі супутні проблеми.
2 Затримка розвитку (ЗРР, ЗПРР).
3 Метеочутливість.
4 Головний біль.
5 Вроджені та набуті зміни осі хребта (сколіози, інші порушення постави, кривошия, підвивихи шийних хребців), а також вивихи у плечовому поясі.
6 Дисплазія кульшових суглобів.
7 Порушення сну, енурез, епілептичний синдром та інші неврологічні проблеми.
8 Зниження імунітету («дитя, що часто хворіє»).
9 Порушення зору.
10 Аутизм.
11 Дисфункції травної системи, дисбактеріоз.